Удар по Московському НПЗ: що відомо про застосовані далекобійні засоби

У ніч проти 20 вересня українські далекобійні засоби завдали ударів по об'єктах, пов'язаних із нафтовою промисловістю та логістикою російської армії в Московському регіоні. Про це заявив президент Володимир Зеленський, назвавши серед цілей одне з ключових підприємств нафтової галузі Росії та логістичний об'єкт.

За оцінкою президента, йдеться про значні суми: «Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину». Він також повідомив, що санкційні заходи були застосовані щодо підприємства у Воронезькому регіоні.

Зеленський перелічив засоби, задіяні в операції: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляниця», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican. Він подякував військовим за влучність і відзначив спільну роботу СБУ, Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій, ГУР та Служби зовнішньої розвідки.

Окремо президент згадав Pelican і «Фламінго». За інформацією «Радіо Свобода», про використання Pelican у цьому контексті повідомляється вперше. Цю назву пов'язують з українською балістичною ракетою FP-7 виробництва компанії Fire Point. Водночас заявлена дальність FP-7 становить 200–300 км, тоді як Москва розташована далі, тож однозначного пояснення, який саме засіб названо Pelican, наразі немає. Українська влада деталей щодо характеристик і застосування цієї зброї поки не уточнювала.

За даними СБУ, ціллю став Московський нафтопереробний завод у районі Капотні, розташований приблизно за 15 км від Кремля. На підприємстві зафіксували масштабну пожежу. Операцію, за твердженням відомства, провели спільно з Силами безпілотних систем, Силами спеціальних операцій, ГУР та іншими складовими Сил оборони. Далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ подолали понад 500 км, пройшли російську ешелоновану ППО та уразили завод.

Московський НПЗ — одне з ключових підприємств нафтопереробної галузі Росії. За даними української спецслужби, він здатен переробляти понад 11,6 млн тонн нафти на рік і забезпечує до 35% потреб Москви та Московської області у високоякісному пальному. Завод випускає бензин, авіаційний гас, дизельне пальне та мазут, а також є основним постачальником авіаційного пального для московських аеропортів.

У СБУ заявили, що продовжують завдавати ударів по паливно-енергетичних та воєнно-економічних можливостях Росії, назвавши ураження російських НПЗ відповіддю на атаки по українських містах і цивільній інфраструктурі.

Зеленський зауважив, що Москві варто не посилювати протиповітряну оборону коштом інших регіонів Росії, а завершити війну та обрати шлях до миру. За його словами, на столі є можливі кроки для деескалації, зокрема в енергетичній сфері та продовольчій безпеці, і для цього потрібна політична воля. Президент подякував усім, хто посилює українські далекобійні можливості та підтримує санкційний тиск на Росію.

Контекст для ринку пального додає ситуація з Ярославським НПЗ у Росії, який зупинив переробку нафти після атаки дронів. За даними Reuters, пошкоджено установку, що забезпечувала близько 40% потужності підприємства, а ще одна ключова установка перебуває на ремонті після попередньої атаки.

Якщо удари по НПЗ триватимуть, тиск на російський паливний баланс може зростати й надалі, хоча масштаб наслідків залежатиме від швидкості відновлення потужностей і можливостей компенсувати випадання переробки з інших заводів. Наскільки довгою буде ця тенденція, наразі сказати складно: публічних даних про фактичні обсяги втрат переробки немає, а офіційних підтверджень характеристик окремих засобів, згаданих у переліку, українська сторона не надавала.