Удари по НПЗ і деескалація: Київ назвав умови, Вашингтон тисне на енергетику

Обмін заявами між Києвом і Вашингтоном відбувся на тлі підготовки до зустрічі лідерів у Нью-Йорку. За інформацією джерела в Офісі президента України, Володимир Зеленський і Дональд Трамп мають зустрітися 22 вересня. Порядок денний охоплює дипломатичні зусилля щодо завершення війни, питання енергетики, додаткові системи ППО та можливість ліцензійного виробництва ракет для Patriot в Україні.

Формальним приводом для відповіді Зеленського став допис Трампа, у якому той зазначив, що росія втратила контроль над нафтопереробною промисловістю через війну з Україною, і повторив тезу про необхідність завершити «цю безглузду й нескінченну війну». Український президент погодився із самою постановкою питання, але змістив акцент на наслідки: «З першого року повномасштабного вторгнення її наслідки були далекосяжними: втрата багатьох людських життів, руйнування міст і сіл […] Кожен новий тиждень цієї війни, не кажучи вже про кожен новий рік, додає дедалі більше проблем».

За словами глави держави, Україна вже висунула десятки дипломатичних пропозицій щодо закінчення війни та гарантування безпеки, і нині «на розгляді є ідеї щодо наближення миру, починаючи з рішучих кроків з деескалації». Умова, яку Київ ставить публічно, стосується саме енергетичного контуру: удари по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та експорту продовольства мають припинитися.

Окремо Зеленський наголосив на зміні характеру війни, зазначивши, що «більше не буде так, що страждає лише країна, на яку напали», а технології роблять можливими втрати й для агресора. Обговорення цих ідей, за його словами, відбудеться з партнерами на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Публічна дискусія про удари по російських нафтопереробних заводах триває у Вашингтоні не перший тиждень. Дональд Трамп раніше заявляв, що Україна має припинити атаки на російську енергетику, оскільки це призводить до дефіциту дизельного пального, і пов'язував цей дефіцит саме з бойовими діями між Україною та росією, а не з війною США проти Ірану. Схожі оцінки лунали й від міністра фінансів США Скотта Бессента, який назвав українські удари по російській енергетиці однією з причин енергетичної кризи, поряд із війною з Іраном. Міністр енергетики Кріс Райт, своєю чергою, говорив про рекордні ціни на дизель у США через суттєві пошкодження російських НПЗ, що змусило рф припинити експорт пального. Крім того, медіа повідомляли, що під час телефонної розмови Трамп закликав Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Таким чином, на порядку денному фактично зіштовхуються два підходи до деескалації. Київ пов'язує її з припиненням ударів по своїй енергетиці та інфраструктурі й наполягає, що ціна війни має бути відчутною і для агресора. Вашингтон акцентує на ризиках для глобального ринку пального, зокрема дизелю, і на внутрішніх цінових наслідках для США. Наскільки ці позиції вдасться узгодити, стане зрозуміло після зустрічі в Нью-Йорку, де також ітиметься про посилення протиповітряної оборони та локалізацію виробництва ракет. Обережним орієнтиром залишається те, що сторони публічно не відкидають переговорного треку, а самі формулювання про «кроки з деескалації» поки що залишаються рамкою для майбутніх домовленостей, а не їхнім змістом.