Удари по НПЗ РФ: виведено з ладу понад 45% потужностей нафтопереробки

За даними Генерального штабу ЗСУ, станом на 21 вересня виведено з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробної галузі Росії. Про це відомство повідомило у понеділок, 21 вересня, після ураження Московського нафтопереробного заводу.

Одним із наслідків атак у Генштабі називають дефіцит якісного пального в РФ. Зокрема, зафіксовано суттєве скорочення виробництва бензину та дизельного пального стандарту Євро-5/К5.

Протягом 14–20 вересня підрозділи Сил оборони уразили низку об'єктів на території Росії та на тимчасово окупованих територіях, які, за даними Генштабу, забезпечують військово-економічний потенціал країни.

У ніч на 15 вересня було атаковано Сизранський НПЗ у Самарській області: уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6 та резервуарний парк. Тієї ж ночі ударів зазнало підприємство «Атлант Аэро» у Таганрозі Ростовської області, де виробляють ударно-розвідувальні безпілотники «Молния» та комплектувальні для БПЛА «Орион».

У ніч на 17 вересня було уражено НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі потужністю близько 15 млн тонн нафти на рік — пошкоджено установку первинної переробки АВТ-3.

20 вересня Сили оборони атакували «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Москві, де були уражені установки АВТ-6, комплексна установка переробки нафти та установка ізомеризації. У ніч проти 20 вересня цей самий завод у районі Капотня в Москві також зазнав удару. Українська оборонна компанія Fire Point повідомила, що НПЗ було уражено безпілотниками FP-1.

Мер Москви Сергій Собянін стверджував, що «наймасовіша атака» БПЛА на Москву була відбита і було нібито знищено понад 1600 БПЛА. Із них 450, за його словами, на підльоті до російської столиці.

Отже, йдеться про системну тенденцію: удари по об'єктах нафтопереробки тривають із середини вересня й охоплюють як регіональні НПЗ, так і підприємства, пов'язані з виробництвом безпілотників. Причиною є намагання послабити військово-економічний потенціал РФ, а одним із видимих наслідків стає скорочення випуску пального високих стандартів. Наскільки довго триватиме ця динаміка і як вона вплине на російський ринок пального, наразі прогнозувати складно — багато залежить від подальшої інтенсивності атак та швидкості відновлення пошкоджених установок.