Санкційний закон Ґрема: кого охоплять тарифи й чому все вирішить практика

·627 слівредакція
Санкційний закон Ґрема: кого охоплять тарифи й чому все вирішить практика

Ухвалення американського закону про «пекельні санкції» саме по собі не гарантує результату — ключовим стане те, як надані повноваження використають на практиці. Основний тягар припаде на енергетичний сектор Росії та її військово-промисловий комплекс.

Про це журналістам розповів уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, найвідчутніший ефект документ матиме для держав, які й далі закуповують російські енергоносії.

Механізм, закладений у законопроєкті, передбачає мита розміром до 100% на весь імпорт із країн, що залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу, або ж сприяють обходу енергетичних санкцій. «Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій», — сказав посадовець.

Конкретні цифри за перші вісім місяців 2026 року вказують на трьох очевидних кандидатів. Китай за цей період імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави належать до потенційних об'єктів застосування тарифів. До переліку можуть долучитися й Угорщина та Словаччина — у разі оновлення даних.

Водночас, як зауважив уповноважений, документ містить окремі винятки, а президент США має право відмовитися від запровадження тарифів, якщо це схвалить Конгрес.

Окрема лінія — європейський ринок скрапленого природного газу. За січень–серпень 2026 року серед країн ЄС лідером із закупівель російського СПГ була Франція — 4,3 млн тонн. Далі йдуть Бельгія з 3,06 млн тонн та Іспанія з 2,77 млн тонн. Власюк нагадав, що Євросоюз запровадив поетапну заборону на імпорт російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами основна дата припинення — 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — 30 вересня 2027 року. «Тому ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов'язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків», — пояснив він.

Ще один напрям — морські поставки нафтопродуктів із третіх країн, які дають Росії змогу компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до Росії морем надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — з Марокко, 309 тис. — з Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. На думку уповноваженого, ефективність санкцій залежить від посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, задіяними в таких схемах.

«Основна мета енергетичної складової законопроєкту — зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв. Тому також важливі практичне застосування санкційного механізму, спрямованого на створення для держав і компаній, які співпрацюють з рф у галузі енергетики на різних рівнях, реальних економічних ризиків», — зазначив він.

Другий напрям, який Власюк назвав не менш важливим, — російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення закону означає появу інструменту, який можна використовувати для домагання санкцій проти компаній і посередників, що допомагають Росії отримувати компоненти й технології для виробництва зброї. «Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підсумував посадовець.

Сам законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь; загалом його підтримали 119 співавторів серед конгресменів — і демократів, і республіканців. Документ переглядали двічі: ще до смерті Ґрема 11 липня сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили частину положень. Перша редакція допускала мита щодо понад 60 країн, тоді як чинна версія зосереджена лише на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах газу. Крім того, початково йшлося про 500% тарифи, а погоджений із президентом США варіант передбачає ставку від 0 до 100%, причому конкретні ставки для кожної країни визначатиме торговий представник США. Вже після смерті Ґрема Трамп, посилаючись на волю покійного сенатора, попросив додати до документа санкції проти Ірану та «військового крила «Хезболли». 7 серпня законопроєкт підтримав Сенат США, 11 серпня його передали до Палати представників.

Отже, подальший розвиток подій залежатиме від двох чинників: наскільки широко адміністрація США застосує надані повноваження та як швидко ключові покупці російських енергоносіїв почнуть скорочувати обсяги. Обережні оцінки вказують, що перші сигнали про практичну дію механізму можуть з'явитися вже після опрацювання документа в Палаті представників.

Читайте також