Росія нарощує виробництво дешевих реактивних дронів: що це змінює для ППО

Росія суттєво прискорила розробку та масове виробництво нових зразків озброєнь, спираючись на досвід, отриманий у війні проти України, та на компоненти китайського походження. Йдеться насамперед про реактивні дрони «Герань-5» і крилаті ракети «Бандероль».

За оцінками аналітиків, вартість однієї такої одиниці може становити близько 100 тисяч доларів. Це на порядок менше за американські крилаті ракети Tomahawk та аналогічні російські системи, ціна яких перевищує 2 мільйони доларів. Така різниця у вартості й формує основну проблему для систем протиповітряної оборони: для знищення порівняно дешевого повітряного засобу доводиться витрачати значно дорожчі ракети-перехоплювачі.

Ключовою зміною стало поєднання низької ціни, сучасної електроніки та здатності швидко масштабувати випуск. Особливу увагу приділяють реактивним «Герань-5»: на відміну від попередніх гвинтових версій, вони мають вищу швидкість, а сучасні електронні компоненти допомагають точніше наводитися на цілі та протидіяти перехопленню. Саме поява таких дронів змушує Україну та її союзників адаптувати систему протидії повітряним атакам.

Вагому роль у розвитку нової російської зброї відіграють компоненти китайського виробництва — зокрема двигуни, навігаційні комп'ютери та електроніка зв'язку. Це дозволяє виробникам не створювати всі технології з нуля, а адаптувати вже доступні рішення під власні військові системи. Китай заявляє, що контролює експорт технологій подвійного використання, водночас українські та західні фахівці пов'язують частину компонентів у російських зразках із китайським виробництвом.

Ще одна перевага російського підходу — швидкість. Виробники беруть уже наявні конструкції, змінюють їх, випробовують безпосередньо в бойових умовах, а потім швидко запускають серійне виробництво. Тобто йдеться не обов'язково про принципово нову технологію, а часто про модернізацію наявних систем із додаванням нових компонентів і можливостей. Такий цикл — від бойового досвіду до нової версії зброї — скорочує час розробки.

Для України проблема полягає не лише в появі окремих типів російської зброї. Змінюється сама модель повітряної війни: Росія одночасно застосовує дешеві дрони, реактивні безпілотники, крилаті та балістичні ракети, а також керовані авіабомби. Це дає змогу створювати загрози, різні за швидкістю, висотою та вартістю, що ускладнює роботу української ППО.

Висновки робити зарано, адже масштаби серійного випуску нових систем наразі оцінюють лише приблизно. Однак тенденція до здешевлення ударних засобів і скорочення циклу їхньої розробки, ймовірно, зберігатиметься. Це означає, що попит на адаптивні та економічно вигідні рішення протиповітряної оборони зростатиме й надалі.