Зупинка «Запоріжсталі»: 43% сталі та економічні наслідки

Унаслідок балістичного удару 11 серпня зупинив роботу найбільший промисловий об'єкт Запорізької області — комбінат «Запоріжсталь». Загинуло семеро працівників, ще 21 особа дістала поранення: люди прямували до укриття після сигналу повітряної тривоги.

Минулого року підприємство виробило 3,6 млн тонн чавуну та 3,2 млн тонн сталі. Для порівняння: загальний обсяг виплавки сталі в Україні становив 7,4 млн тонн. Таким чином, одне підприємство забезпечувало 43% національного виробництва.

Продукція комбінату експортувалася на понад 50 ринків: чавун постачався до США, прокат — до Європи. Виручка за перше півріччя сягнула 38,7 млрд гривень, що в річному вимірі дає приблизно 77 млрд гривень. На заводі було зайнято 8 тисяч людей.

За даними галузевої асоціації Eurofer, одне робоче місце в металургії створює додатково 7,6 робочих місць у суміжних сферах: вогнетриви, вапняк, феросплави, ремонтні бригади, транспорт, сфера послуг. Разом із родинами працівників від заводу залежали доходи понад 275 тисяч людей.

Зупинка комбінату має значний макроекономічний ефект. За оцінками, втрати бюджетів усіх рівнів за рік простою з урахуванням мультиплікативного впливу становлять 13,5 млрд гривень. Втрати ВВП в усьому ланцюгу — 49,6 млрд гривень за рік і 148,9 млрд за три роки. Валютні надходження скоротяться на $1,7 млрд, що тиснутиме на курс гривні.

Торік запорізькі підприємства групи сплатили близько 4 млрд гривень податків, зокрема понад 1,1 млрд — до міського бюджету. Ці надходження є критичними для фінансування армії, оскільки більшість інших видатків покривається грантами партнерів.

Окрім бюджетних втрат, є й системні наслідки. Зникнення великого споживача електроенергії ускладнює балансування енергосистеми: металургія забезпечувала рівне нічне навантаження, без якого доводиться розвантажувати атомні блоки. Водночас постійні витрати мережі розподіляються на менший обсяг споживання, що призводить до зростання тарифів для інших споживачів.

Втрата ритмічного вантажу для «Укрзалізниці» також створює ризик підвищення тарифів для аграріїв та інших відправників.

Фахівці оцінюють вартість відновлення «Запоріжсталі» щонайменше у $200 млн. Чинні механізми державної підтримки, зокрема постанова Кабміну № 1541, передбачають компенсацію до 30 млн гривень за піврічний збиток, який у комбінату становить 1,06 млрд. Річний бюджет усієї програми — приблизно мільярд гривень на всю країну. Крім того, участь у програмі є попередньою та платною, а ретроактивно механізм не діє. Існує також правова невизначеність через санкції РНБО, накладені на частину акціонерів, що ускладнює залучення банківського фінансування.

Експерти наголошують на необхідності швидких рішень. Серед пропозицій — посилення дипломатичного тиску на ЄС щодо збільшення квот на український метал, захист цивільного судноплавства, усунення крос-субсидіювання у тарифах на електроенергію та наближення її вартості до рівня €60–70/МВт·год, як у промислових країнах ЄС.

Окремо пропонується запуск схеми часткової зайнятості за зразком німецької Kurzarbeit, яка дозволила утримати 2,2 млн робочих місць під час пандемії. Такий механізм може запрацювати вже зараз і не потребує технічного аудиту.

Розрахунки чутливі до строків втручання: зсув відновлення на три місяці змінює підсумок на 10 млрд гривень. Постачальники, для яких комбінат був основним замовником, можуть збанкрутувати за два–шість тижнів через вимивання обігових коштів. Втрата працівниками роботи та правового статусу може призвести до незворотного виїзду або мобілізації, що унеможливить збереження колективу.

Без дієвої програми відновлення промисловості економіка та підтримка армії зазнають значних втрат. Покриття воєнних ризиків має бути невід'ємною частиною будь-якої програми підтримки, оскільки жоден банк не кредитуватиме об'єкт, який неможливо застрахувати.