Атаки на логістику: як зміняться ціни та асортимент

У ніч на 5 серпня Росія завдала ударів по кількох великих об'єктах цивільної логістики. Серед постраждалих — склад Rozetka у Броварах, який щодня обробляв близько 100 тисяч замовлень, логістичний центр Novus, потужності Puma Ukraine, INTERTOP, Toyota та інших компаній. Загинули шестеро працівників «Сільпо» і троє співробітників «Нової Пошти». Прем'єр-міністр Денис Корецький повідомив, що уряд терміново збирає представників постраждалого бізнесу.

Найближчим часом українці можуть відчути локальні затримки з окремими товарами. Зокрема, видавництво «Ранок» оцінює, що 20–25% шкільних підручників за новою програмою надійдуть до шкіл із запізненням — до жовтня. Компанія вже надає цифрові копії, щоб навчальний рік міг розпочатися вчасно. Puma Ukraine попередила про можливий дефіцит окремих позицій, а виробник морозива «Ласунка» — про відсутність частини видів продукції. У Toyota також застерігають про затримки з постачанням.

Водночас великі оператори запевняють, що тотального дефіциту не буде. У Novus заявили, що перебудовують логістику та не очікують браку продуктів першої необхідності. Засновник «Біосфери» Андрій Здесенко розповів, що на складах філій і партнерів є тритижневий запас товарів, тож дефіцит можливий лише за окремими специфічними позиціями. У Rozetka наголошують, що компанія — це понад 50 тисяч продавців, і замовлення продовжують приймати.

Головний ризик, на думку експертів, — не миттєве зростання цін, а поступове накопичення додаткових витрат бізнесу. Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова пояснює: компанії змушені створювати резервні складські потужності, дублювати запаси, змінювати маршрути, інвестувати в укриття, автономне живлення та страхування. Усе це формує додаткову собівартість, яка з часом може бути закладена в тарифи на доставку або кінцеву вартість товарів.

Певний час великі оператори можуть стримувати ціни, аби не втрачати клієнтів, але якщо атаки триватимуть системно, частина витрат неминуче перейде на споживачів. Здесенко зазначає, що «Біосфера» не планує різко змінювати ціни, а потенційне подорожчання пов'язує передусім із макроекономічними факторами та здорожчанням сировини — поліетилену й алюмінієвої фольги.

Радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов прогнозує, що ворог здатен підтримувати темп близько 100 балістичних ракет на місяць, тож атаки триватимуть. Він радить бізнесу не концентрувати запаси на великих складах, розосереджувати автопарки та шукати невеликі приміщення для зберігання. Водночас перенесення складів за кордон не є універсальним рішенням: для внутрішнього ринку це означає додаткові митні процедури, дорожчу доставку та довші терміни.

Частина компаній уже інвестує у приватні засоби протиповітряної оборони. Зокрема, охоронна компанія SHERIFF запустила послуги захисту від повітряних загроз, а defence-tech компанія «Генерал Черешня» першою отримала ліцензію на власну систему приватної ППО. Утім, такі системи ефективні проти дронів, а для перехоплення балістичних ракет потрібні державні комплекси рівня Patriot чи SAMP-T.

Державна програма компенсації воєнних ризиків, яка діє з 2026 року, передбачає до 30 мільйонів гривень за знищене майно та до 3 мільйонів на рік за страховими преміями. Однак для великих компаній ці ліміти недостатні й не покривають виробниче обладнання. Загалом, як зазначає голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук, руйнування кількох великих об'єктів не означає падіння всього ринку: відбудеться перерозподіл потоків між складами, зросте навантаження на інші логістичні центри, можливе тимчасове уповільнення окремих операцій. Повне відновлення асортименту залежатиме від того, наскільки швидко компанії зможуть адаптувати логістику та чи триватимуть атаки.