ICC Ukraine: експорт брухту металів доцільний лише за доведеного профіциту

За словами Щелкунова, брухт металів залишається сировиною для української металургії, яка працює в умовах російських атак та проблем з енергопостачанням і логістикою.

«Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка», – зазначив президент ICC Ukraine.

Він наголосив, що перед переглядом обмежень держава має визначити обсяги утворення брухту металів в Україні, потреби внутрішньої металургії, наявні запаси та можливий профіцит. За наявності підтвердженого надлишку, за його словами, експорт відповідних обсягів брухту є доречним.

Окремо Щелкунов звернув увагу на бюджетний ефект від експорту. На його думку, потрібно враховувати не лише митні надходження, а й податки металургійних підприємств, виплати працівникам, а також валютну виручку від експорту готової продукції.

«Теза "відкриємо експорт – і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?» – каже президент ICC Ukraine.

За словами Щелкунова, під час контролю за експортом держава має відстежувати кінцевого покупця, ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів та пов’язаних осіб. Це необхідно для виключення транзитних операцій, коли брухт оформлюють як експорт до ЄС, а потім він прямує до інших країн.

У випадках, коли основна маржа від продажу українського брухту металів формується за кордоном, а український бюджет і промисловість недоотримують кошти, такі операції, на його думку, потребують додаткового контролю.

«Жодного масштабного відкриття експорту брухту металів без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії», – підсумував Щелкунов.