Ринок лобіювання в Україні: зростання активності та перші великі контракти

Друга звітна кампанія за Законом «Про лобіювання» завершилася 31 липня 2026 року. У Реєстрі прозорості НАЗК станом на 3 серпня зафіксовано 156 звітів від 185 зобов'язаних суб'єктів. Кількість задекларованих взаємодій із посадовцями зросла у 3,2 раза порівняно з попереднім періодом — з 380 до 1216.

Однак зростання відбулося не за рахунок нових гравців: кількість суб'єктів, які реально провадили лобістську діяльність, збільшилася лише з 35 до 40. Аналіз даних показує, що ринок залишився концентрованим — три організації задекларували 52,8% усіх взаємодій, а топ-10 суб'єктів — 83,5%. Лідером за всіма показниками стала Американська торговельна палата в Україні, на яку припадає 437 взаємодій (майже 36%).

Примітно, що 116 зі 156 звітів не містять жодного об'єкта лобіювання, а 120 — жодної взаємодії з посадовцем. Це не порушення, але свідчить про те, що більшість суб'єктів лише формально виконують вимоги закону. Дисципліна звітування різниться: юридичні особи подали звіти вчасно у 89,1% випадків, фізичні — у 76,3%.

Географія звернень змістилася від парламенту до виконавчої влади. Якщо раніше топ посадовців очолювали народні депутати, то тепер п'ять місць із десяти займають члени уряду та їхні заступники. Найчастіше лобісти зверталися до міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева (68 взаємодій від семи суб'єктів). Водночас найширше коло контрагентів — 13 суб'єктів — має голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Уперше в історії Реєстру задекларовано контракт у верхньому діапазоні — понад 10 мільйонів гривень. Його отримала компанія «Адер Хабер Ґавермент Аффейрс» від ТОВ «Брітіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна». Загалом за півріччя укладено 24 договори про надання лобістських послуг (торік — 10). Найбільш розгалужену структуру бенефіціарів розкрило ТОВ «Про Едвайзерс», яке представляє інтереси понад двадцяти компаній групи ДТЕК.

Щодо результативності: п'ять законопроєктів, які лобіювали у звітному періоді, вже стали законами. Європейська Бізнес Асоціація фігурує у трьох із п'яти ухвалених актів. Закон про спрощення оформлення первинних документів — єдиний випадок, коли за один акт одночасно звітували чотири суб'єкти, що свідчить про узгоджену галузеву кампанію ІТ-сектору.

Експерти зазначають, що лобіювання вийшло за межі податкової тематики: у топі з'явилися екологія, охорона здоров'я, транспорт, соціальна політика та питання деокупації. Найшвидше зростає інтерес до економічного розвитку та регуляторної політики (у п'ять разів), аграрної політики (у 4,7 раза) та енергетики (у 3,4 раза).

Очікується, що кількість звітів ще зросте, оскільки частина суб'єктів подає документи із запізненням. Штрафи за неподання звіту становлять від 50 до 400 неоподатковуваних мінімумів залежно від повторності.