ICC Ukraine: експорт брухту металів доречний лише за підтвердженого профіциту

За словами Щелкунова, брухт залишається базовою сировиною для української металургії, яка сьогодні працює в умовах російських атак, перебоїв з енергопостачанням і ускладненої логістики. Саме тому рішення про зняття обмежень на експорт не може бути швидким і політичним.

«Коли тонна брухту залишається в Україні, вона стає частиною виробництва сталі та іншої металопродукції. Формуються зарплати, податки, транспортні та енергетичні платежі, працюють суміжні підприємства, створюється експортна виручка», – наводить його слова джерело.

Перед тим як переглядати чинні обмеження, державі, на думку президента ICC Ukraine, потрібно визначити обсяги утворення брухту металів в Україні, реальні потреби внутрішньої металургії, наявні запаси та можливий профіцит. Якщо надлишок буде підтверджено, експорт відповідних обсягів сировини виглядає доречним.

Окремо Щелкунов звертає увагу на бюджетний ефект. На його думку, оцінювати експорт лише за митними надходженнями некоректно: слід враховувати також податки металургійних підприємств, виплати їхнім працівникам і валютну виручку від продажу готової металопродукції за кордон.

«Теза "відкриємо експорт – і бізнес заробить" мене не переконує. Мене цікавить інше: скільки від цього заробить Україна?» – каже президент ICC Ukraine.

Він також наполягає, що контроль за експортними операціями має охоплювати кінцевого покупця, ціну, маршрут товару, ланцюг перепродажів і пов’язаних осіб. Це потрібно, щоб унеможливити транзитні схеми, коли брухт оформлюють як поставку до ЄС, а далі він прямує до інших країн. Якщо основна маржа від продажу української сировини осідає за кордоном, а бюджет і промисловість недоотримують коштів, такі операції, на переконання Щелкунова, потребують додаткової уваги регулятора.

«Жодного масштабного відкриття експорту брухту металів без доведеного профіциту, повного економічного розрахунку, прозорого контролю за експортними операціями та гарантованого забезпечення потреб української металургії», – підсумував він.

Таким чином, дискусія про лібералізацію експорту брухту поки що залишається на стадії пошуку балансу між інтересами металургів, бюджету та експортерів. Найімовірніше, рішення ухвалюватимуть поетапно, прив’язуючи його до результатів окремих розрахунків і до того, наскільки стабільно працюватиме внутрішня переробка.