Росія готує «Герань-4» із кумулятивно-ріжучим зарядом: що це змінює

За попередніми даними, з 20 вересня на майданчиках запуску безпілотників на аеродромі «Курськ» та в районі Навлі Брянської області ведуть роботи зі збирання, підготовки та запуску «Герань-4». Серед варіантів, які готують до застосування, називають дрони з кумулятивно-ріжучим спеціальним навантаженням (КРСН).

Саме «Герань-4» останніми місяцями стала одним із головних напрямків російської модернізації ударних дронів. Ця реактивна версія відрізняється від звичайного «Шахеда» швидкісними характеристиками, що ускладнює її перехоплення.

За наявною інформацією, КРСН призначене для ураження захищених конструкцій. Серед потенційних цілей називають мости, укріплені об'єкти енергетики та трубопроводи.

Поки що відомості про підготовку таких дронів походять із відкритих повідомлень та моніторингових джерел, тому говорити про початок масового застосування нової бойової частини зарано. Водночас сама поява такого навантаження вписується у вже помітну тенденцію розвитку російських «Гераней».

За оприлюдненими даними, до складу КРСН входить центральний блок КРСН-Ц з основною бойовою частиною масою близько 40 кілограмів. Крім нього, конструкція має чотири уражаючі модулі КРСН-К, маса кожного з яких становить близько 5 кілограмів. Сумарна маса заявлених бойових елементів — близько 60 кілограмів.

Принцип роботи відрізняється від звичайної осколково-фугасної бойової частини. Кумулятивний заряд концентрує енергію вибуху на невеликій ділянці та призначений для пробиття перешкоди, після чого ураження може поширюватися вже всередині конструкції. Для безпілотника це відкриває інший тип цілей: йдеться не лише про вибух у районі влучання, а про спробу пошкодити конкретний елемент захищеної конструкції.

Розвиток КРСН відбувається на тлі загальної зміни російської тактики використання «Шахедів». Раніше основна ставка робилася на масовані запуски великої кількості відносно дешевих дронів. Тепер у складі однієї атаки можуть працювати різні модифікації: одні безпілотники використовують для перевантаження ППО, інші можуть виконувати розвідувальні завдання, а складніші реактивні версії призначені для ударів по цілях у глибині України.

Окремо варто згадати, що Росія нарощує саме виробництво реактивних версій. За наведеними даними, у серпні обсяг випуску «Герань-4» та «Герань-5» уже перевищив виробництво звичайних «Герань-2».

Крім того, противник розглядає можливість оснащення «Герань-2» кумулятивним зарядом КЗ-4. Його можуть використовувати для ураження броньованих і залізобетонних конструкцій, твердих покриттів та ліній електропередач. Тобто йдеться не про одну нову бойову частину для всіх російських дронів, а про спробу створити кілька варіантів спеціалізованого навантаження для різних платформ. Базова «Герань-2» при цьому залишається масовим засобом ураження.

Якщо інформація про підготовку «Гераней» із КРСН підтвердиться бойовим застосуванням, Росія отримає ще один варіант використання ударних БпЛА проти захищеної інфраструктури. Для звичайної бойової частини головним завданням є створення максимального вибухового та осколкового ефекту, тоді як спеціалізований кумулятивний заряд дозволяє ставити інше завдання — пробити або пошкодити конкретну конструкцію. У випадку мостів це можуть бути елементи несучих конструкцій, для енергетики — захищене обладнання або споруди, а для трубопроводів — конкретні ділянки інфраструктури.

Водночас реальна ефективність КРСН поки залишається невідомою. Для її оцінки необхідно побачити результати бойового застосування та характер пошкоджень після ударів.

Поява КРСН вкладається у ширшу тенденцію останніх місяців: «Герань» перестає бути однією універсальною платформою, а перетворюється на сімейство безпілотників із різними характеристиками та завданнями. Є звичайна «Герань-2», реактивні «Герань-3» та «Герань-4», важча «Герань-5», а також модифікації із системами оптичного наведення. Тепер до цієї лінійки можуть додатися спеціалізовані бойові частини для ураження захищених конструкцій.

Для України це означає, що проблема «Шахедів» поступово виходить за межі простого питання кількості дронів. Росія одночасно нарощує виробництво, збільшує швидкість окремих модифікацій, удосконалює наведення та підбирає бойове навантаження під конкретні цілі. Саме ця комбінація може визначати, наскільки складнішими стануть майбутні атаки.