INEOS зупиняє три хімзаводи в Британії: газ і вуглецеві податки тиснуть на Європу

Британська хімічна компанія INEOS призупиняє роботу всіх трьох своїх великих підприємств із виробництва ацетилів у місті Галл у Великій Британії. Про це повідомила сама компанія.

За даними INEOS, ці підприємства були останніми великими діючими виробництвами в Європі, що випускали оцтову кислоту, оцтовий ангідрид та етилацетат. Ця продукція використовується у виробництві широкого спектра товарів — від лікарських препаратів і одягу до косметики, мийних засобів, будівельних матеріалів та вибухових речовин.

Компанія наголошує, що заводи в Галлі належать до найефективніших у світі та працюють із мінімально можливим рівнем викидів CO₂: вуглецевий слід там удвічі нижчий, ніж у США, і у вісім разів нижчий, ніж у Китаї.

«За нинішніх цін на газ, які у 12 разів вищі, ніж у США, і у вісім разів вищі, ніж у Китаї, ми просто не можемо конкурувати. (...) Європейським регуляторам необхідно усвідомити, що поєднання високих витрат на енергію та додаткового тягаря вуглецевих податків руйнує нашу європейську виробничу базу. За іронією долі, це призведе до збільшення викидів CO₂ через (імпорт продукції – ІФ-У) менш ефективного виробництва в Китаї та США», — наводить компанія слова глави INEOS Джима Реткліффа.

Консервацію європейських потужностей INEOS розпочала ще у 2023 році. Реткліфф неодноразово критикував підходи європейських урядів, заявляючи, що Європа «скочується до офшорингу своєї промисловості, робочих місць, інвестицій та викидів». У 2024 році він попереджав: «Якщо європейський уряд не вирішить проблеми високих витрат на енергію, податків на викиди діоксиду вуглецю та оновлення (виробничої бази – ІФ-У), через наступні 20 років від неї (хімічної промисловості – ІФ-У) мало що залишиться».

Таким чином, рішення INEOS вписується у ширшу тенденцію: європейська хімічна галузь поступово скорочує виробництво на тлі дорожчої енергії та додаткового регуляторного навантаження. Показово, що зупиняють саме ті майданчики, які компанія сама називає одними з найефективніших у світі за викидами, — тобто йдеться не про технологічну відсталість, а про економіку витрат.

Для ринку це означає подальше скорочення європейських потужностей із випуску ацетилів і похідних продуктів. Частину попиту, найімовірніше, закриватиме імпорт із регіонів із дешевшою енергією. Утім, наскільки швидко це переформатування відбудеться і чи призведе воно до зростання глобальних викидів, як прогнозує керівництво INEOS, наразі сказати складно: багато залежить від того, чи зміниться енергетична та кліматична політика європейських урядів у найближчі роки.