Металургія України: масові зупинки підприємств стають дедалі реальнішими

Гірничо-металургійний комплекс України переживає найскладніший період за останні роки. Без додаткової підтримки галузь може зіткнутися з масовими зупинками підприємств, попереджає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

За його словами, на галузь одночасно тиснуть кілька чинників: вуглецевий механізм CBAM, нові квоти Євросоюзу, блокування морського експорту через атаки російських військ та підвищення тарифів на транспорт і енергію. Це створює безпрецедентне навантаження на виробників.

Особливо критичною експерт називає ситуацію з морським коридором. Під ударом опинилися 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну, половина поставок залізної руди та 70% імпорту вугілля. Такі втрати суттєво обмежують експортні можливості підприємств.

Аналітик наголошує, що експортно орієнтовані компанії не можуть компенсувати зростання собівартості підвищенням цін, оскільки вартість металопродукції визначається світовим ринком. Виробники змушені самостійно покривати додаткові витрати, що посилює фінансовий тиск.

Тарасенко зазначає, що оголошена зупинка окремих підприємств може бути не останньою. Подальше підвищення тарифів лише погіршує становище виробників, які вже втратили значну частину експортного потенціалу.

Окремим чинником ризику залишаються торговельні відносини з ЄС. Україні не вдалося домогтися ні відтермінування CBAM, ні винятків із нових імпортних квот. Як зазначає експерт, ситуація в галузі зараз гірша, ніж у 2022 році. Тоді втрату морського експорту вдалося компенсувати постачаннями до ЄС після скасування торгових бар'єрів. Тепер же, після введення квот на українську сталь, підприємства можуть втратити 1,3–1,5 млн тонн експорту на рік, що становить до 60%.

На думку Тарасенка, найближчими місяцями Україна має активізувати переговори з Європейською комісією щодо перегляду торговельних обмежень. Паралельно варто розглянути внутрішні механізми підтримки промисловості. Без таких кроків ризик масових зупинок підприємств суттєво зростатиме.