Металургія під тиском: тарифи, квоти ЄС і блокування експорту

Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначає, що підприємства галузі одночасно відчувають тиск з боку механізму CBAM, нових квот Євросоюзу, фактичного блокування морського експорту та підвищення тарифів у транспортній та енергетичній сферах. Така ситуація ставить під загрозу роботу багатьох підприємств, які можуть зупинитися.

За словами Тарасенка, найбільшою проблемою наразі є зупинка морського коридору, адже під ударом опинилося 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну, половина поставок залізної руди та 70% імпорту вугілля. Він наголошує, що експортоорієнтовані підприємства не можуть компенсувати зростання витрат підвищенням цін, оскільки ціни на їхню продукцію визначає світовий ринок. Це змушує їх самостійно поглинати всі додаткові витрати, на відміну від компаній, що працюють на внутрішнього споживача.

Аналітик попереджає, що вже оголошені зупинки окремих підприємств можуть бути не останніми. Додаткове підвищення тарифів лише ускладнює становище виробників, які вже втратили значну частину експорту. Окремо він акцентує на проблемах у торговельних відносинах з ЄС: Україні не вдалося домогтися ні відтермінування CBAM, ні винятків із нових імпортних квот.

Тарасенко порівнює поточну ситуацію з 2022 роком, коли втрату морського експорту вдалося компенсувати постачаннями до ЄС після скасування торговельних бар'єрів. Тепер же, після введення імпортних квот на українську сталь, вітчизняні підприємства можуть втратити 1,3–1,5 млн тонн експорту щорічно, що становить до 60%.

На думку експерта, у найближчі місяці ключовим завданням має стати активізація переговорів із Європейською комісією щодо перегляду торговельних обмежень та запровадження внутрішніх механізмів підтримки промисловості. Водночас він наголошує, що головним фактором невизначеності залишаються військові ризики. Подальші атаки на інфраструктуру можуть суттєво погіршити економічну ситуацію, тому будь-які прогнози залежатимуть від розвитку безпекової ситуації.