Металургія втрачає до $200 млн щомісяця: причини та наслідки

Українська гірничо-металургійна галузь опинилася під потрійним тиском: російські удари по виробництвах, блокування морської логістики та посилення торговельних бар'єрів з боку ЄС. За оцінками аналітиків GMK Center, лише через скорочення морського експорту продукції ГМК Україна щомісяця недоотримує $150–200 млн експортної виручки.

Ситуація загострилася після серпневих атак на два ключові підприємства. Удар 11 серпня зупинив «Запоріжсталь», яка у 2025 році забезпечила понад 43% українського виробництва сталі. Через п'ять днів ракети поцілили в «АрселорМіттал Кривий Ріг», пошкодивши енергетичне та доменне виробництво. Втрати несуть і підприємства без прямих руйнувань: Південний ГЗК призупинив видобуток, а інші криворізькі ГЗК «Метінвесту» можуть скоротити виробництво приблизно на 30% проти середнього рівня 2025 року.

Море залишається критичним для галузі: через чорноморські порти проходило близько 50% експорту залізної руди, 95% чавуну та половина сталевої продукції. Повноцінно замінити ці маршрути залізницею та європейськими портами неможливо — альтернативні напрямки мають нижчу пропускну спроможність і значно дорожчу логістику. Для масових вантажів, як-от руда, додаткові транспортні витрати можуть повністю нівелювати економічний сенс експорту.

Проблему посилює зростання витрат на залізницю: з серпня вантажні тарифи «Укрзалізниці» підвищили на 30%. За оцінкою «Метінвесту», через перехід на сухопутні маршрути частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції зросла у 2–3 рази. Одночасно нові квоти ЄС скоротили можливості експорту української сталі приблизно на 60% проти фактичних обсягів 2025 року, а CBAM додає потенційний платіж у €50–100 на тонну.

Порти потрібні не лише для експорту: після втрати вугільної бази Покровська близько 80% імпорту коксівного вугілля надходило морем. Перенаправлення поставок через європейські порти може вдвічі збільшити логістичні витрати та підняти кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.

У компаніях галузі першочерговим вважають відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Також для порятунку галузі необхідні перегляд залізничних тарифів, пом'якшення CBAM для України, розширення квот ЄС, компенсація частини альтернативної логістики та підтримка відновлення великих підприємств. За 5 років найбільші метпідприємства сплатили понад 200 млрд грн податків, а у 2024 році їхній внесок становив 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Подальше зростання тарифів держмонополій і блокування портів ставлять під загрозу це джерело бюджетних доходів.