Метінвест: запасу міцності в металургії не залишилося

Українська металургія опинилася в критичній ситуації. Серед основних чинників — російські удари по підприємствах, блокада чорноморських портів, подорожчання логістики, високі ціни на електроенергію та обмеження з боку ЄС. Фінансовий запас, який допоміг галузі пройти перші роки повномасштабної війни, практично вичерпано.

«У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», — наводить слова операційного директора Групи Метінвест Олександра Мироненка інтерв'ю Forbes Ukraine.

З українських активів компанії наразі працюють Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати, і ті — приблизно на половині потужності. Південний ГЗК не працює через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервовано через дорогу електроенергію. У цих умовах компанія готує скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного.

«Запоріжсталь» і «Каметсталь» відновлюються після атак, які сталися у серпні та вересні. Внаслідок обстрілів компанія втратила 13 працівників, ще понад 40 дістали поранення. Коли виробництво вдасться відновити повністю, наразі невідомо.

За словами Мироненка, криза вже не обмежується однією компанією. Без доступу до портів, прийнятної логістики та підтримки держави й партнерів галузь може втратити значну частину виробничих потужностей.

Однією з головних проблем залишається блокада портів. Навіть відбудовані підприємства не зможуть вийти на повну завантаженість, поки не відновиться морський експорт. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць. До того ж після втрати власної сировинної бази компанія щомісяця імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля, а переорієнтація поставок через Польщу та Констанцу здорожчила логістику на 50–60%.

Через блокаду портів головним доступним зовнішнім ринком фактично залишився ЄС, але там діють квоти та механізм CBAM. За оцінкою Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від торішнього обсягу. Водночас лише за рік собівартість виробництва Метінвесту зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію.

Операційний директор вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, аналогічні тим, що вже діють для інших галузей.

«Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія — це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки», — зауважив він.

За даними компанії, у 2022–2025 роках Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни на допомогу Україні та її громадянам спрямовано понад 10 млрд грн, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства компанії також налагодили випуск продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться відновити морський експорт і чи з'являться державні механізми підтримки. Якщо ці умови не зміняться, галузь, ймовірно, й надалі втрачатиме потужності, а відновлення виробництва навіть на наявних активах залишатиметься під питанням.