Метінвест попереджає про критичний стан металургії: запасу міцності більше немає

За словами топменеджера, ресурс, який компанія мала у 2022–2023 роках завдяки довоєнним напрацюванням, вичерпано. «Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», — наводить його слова Forbes Ukraine.

З українських активів Метінвесту нині працюють лише Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати, та й ті завантажені приблизно наполовину. Південний ГЗК простоює через закриття портів, а Інгулецький законсервовано — причина у високій вартості електроенергії. У відповідь на кризу компанія готує скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного.

«Запоріжсталь» і «Каметсталь» відновлюються після серпневих і вересневих атак. Внаслідок обстрілів компанія втратила 13 працівників, понад 40 дістали поранень. Коли виробництво вдасться відновити повністю, наразі невідомо.

Мироненко наголошує, що проблеми вийшли за межі однієї компанії: без доступу до портів, прийнятної логістики та підтримки держави й партнерів галузь ризикує втратити значну частину виробничого потенціалу.

Серед головних перепон він називає блокаду морських портів. Навіть відбудовані підприємства не зможуть вийти на повну потужність без відновлення експорту морем. Лише з експорту залізорудної продукції через порти випало близько 1,5 млн тонн на місяць. До того ж після втрати власної сировинної бази компанія щомісяця імпортує близько 250 тис. тонн коксівного вугілля, а переорієнтація постачань через Польщу та Констанцу здорожчила логістику на 50–60%.

Через блокаду портів головним доступним зовнішнім ринком фактично залишився ЄС, але там діють квоти та механізм CBAM. За оцінкою Мироненка, квоти дозволяють експортувати лише близько половини від торішнього обсягу. Водночас лише за рік собівартість виробництва Метінвесту зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію.

На думку операційного директора, держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, аналогічні тим, що вже діють для інших галузей. «Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія — це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки», — зауважив він.

За підсумками 2022–2025 років Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала на допомогу Україні та її громадянам понад 10 млрд грн, зокрема 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства також налагодили випуск продукції для фронту, серед якої засоби захисту для військових і техніки.

Якщо ситуація з портами, логістикою та державною підтримкою не зміниться, галузь може поступово втрачати виробничі потужності. Водночас поява механізмів відновлення та розблокування експорту здатні, за оцінками учасників ринку, сповільнити цю тенденцію — хоча конкретні строки залежать від безпекової ситуації та рішень партнерів.