Пожежі після атак завдають більшої шкоди, ніж влучання — експерт

За оцінками німецького експерта Алекса Кіма з компанії SVT Products GmbH, пожежі після ракетних ударів стають головним чинником руйнування об'єктів критичної інфраструктури в Україні. Вони пошкоджують кабельні мережі, трубопроводи та несучі конструкції, що значно ускладнює швидке відновлення роботи підприємств.

До 2022 року основна увага при проєктуванні протипожежних систем приділялася нормативній відповідності: забезпеченню безпечної евакуації людей, обмеженню поширення вогню та створенню умов для роботи рятувальників. Ці вимоги залишаються обов'язковими, однак тепер до них додалася нова мета — збереження критичної функції об'єкта після пошкодження.

Сучасні системи захисту мають враховувати комплекс ризиків: механічне руйнування, втрату електропостачання, пошкодження кабельних трас, насосних станцій та систем автоматичного управління. Особливо небезпечними є проєктні рішення з "єдиною точкою відмови", коли вихід з ладу одного елемента паралізує всю систему.

Саме тому зростає роль пасивного протипожежного захисту. На відміну від активних систем, він не залежить від електроживлення та автоматики і продовжує працювати навіть після серйозних пошкоджень. Правильно спроєктовані протипожежні перешкоди локалізують вогонь і дим, зберігають несучу здатність конструкцій та дають людям і аварійним службам необхідний час.

За словами Кіма, здатність локалізувати пожежу дедалі частіше визначає, наскільки швидко підприємство зможе повернутися до роботи після атаки. Тому сучасне проєктування має враховувати не лише запобігання аварії, а й сценарії відновлення після пошкоджень.

Війна в Україні змусила європейських фахівців переглянути підходи до захисту критичної інфраструктури. Як зазначає експерт, атаки можуть бути цілеспрямованими та повторюваними: той, хто атакує, обирає найвразливіші ділянки, пошкоджує резервні системи та завдає ударів під час ліквідації наслідків. Це принципово змінює модель ризику, тому протипожежна безпека має розглядатися як елемент загальної стійкості інфраструктури поряд із фізичним захистом, резервуванням та кібербезпекою.

Україна сьогодні випереджає багато країн у практичному розумінні цих питань. Український досвід показує, як будівлі та інженерні мережі поводяться в умовах реальних бойових дій. Європейським фахівцям варто уважно вивчати ці уроки, оскільки вони вже впливають на підходи до проєктування об'єктів критичної інфраструктури, промисловості, логістики та великої комерційної нерухомості.