Річковий пісок на межі виснаження: що загрожує світовій будівельній галузі

Міжнародна група дослідників проаналізувала 411 наукових публікацій і дійшла висновку, що темпи вилучення річкового піску для потреб будівництва стали критичними. Результати цієї роботи опубліковано в журналі Reviews of Geophysics.

Найбільш тривожна ситуація склалася у дельті Меконгу у В'єтнамі. За розрахунками фахівців з Наньянського технологічного університету в Сінгапурі, обсяги видобутку там перевищують природне поповнення запасів приблизно в 11,8 раза. Лише з 2015 до 2022 року в цьому районі вилучили близько 366 мільйонів кубометрів матеріалу, що спричинило дефіцит відкладень і середнє поглиблення річища на 0,48 метра.

Просідання дна призводить до масштабної ерозії берегів та зміни водного режиму. У в'єтнамській частині Меконгу за два роки через руйнування берегової лінії обвалилося понад 1800 будинків, а на судноплавних ділянках зафіксовано сотні точок активної ерозії. Крім того, глибше річище посилює проникнення солоної морської води вглиб континенту. Експерти застерігають, що за збереження поточних темпів робіт запаси піску в басейні Меконгу можуть бути повністю вичерпані до 2035 року.

Подібні процеси спостерігаються і в інших регіонах світу. Значних змін зазнали китайське озеро Поянху, індійські річки Маюракаші, Коллідам, Субарнарекха та Аджай, а також річки Парана й Токантінс в амазонському басейні. У Франції кар'єри на річці Сена, розроблені ще на початку минулого століття, досі збереглися у вигляді заплавних озер.

Головною причиною такого тиску на довкілля є зростання попиту на будівельні матеріали. Річковий пісок вважається незамінним компонентом для виробництва бетону та асфальту, оскільки його частинки забезпечують необхідну форму і зчеплення, а сам матеріал, на відміну від морського піску, не містить солей.

Науковці наголошують, що для запобігання глобальній кризі потрібні суворіший моніторинг, обмеження видобутку відповідно до природних темпів поповнення та посилення боротьби з нелегальними операціями.