Удар по Москві як комбінована операція: Храпчинський пояснює роль балістики

·1121 слівредакція
Удар по Москві як комбінована операція: Храпчинський пояснює роль балістики

Масований удар по Московському регіону в ніч на 20 вересня був не ізольованим нальотом, а частиною скоординованої міжвідомчої операції, яка охоплювала кілька регіонів РФ. Ключовим її елементом могло стати застосування балістики по Воронезькому вузлу ППО.

Про це в коментарі розповів Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві, оцінюючи операцію Сил оборони. За його словами, якщо під назвою Pelican справді стоїть українська балістична ракета FP-7, то версія про її прямий приліт по Москві не має фізичного й географічного підґрунтя.

«Заявлена оперативна дальність цього комплексу становить до 300 км, тоді як до російської столиці з безпечних рубежів пуску — понад 450–500 км», — зазначив експерт. Натомість до зони досяжності FP-7 входить Воронезька область, про результативний удар по якій прямо згадано у звіті глави держави.

Логіка такого удару, за словами Храпчинського, полягає в тому, що Воронезький вузол ППО є передовим південно-східним рубежем радіолокаційного контролю для всього Московського промислового району та 1-ї армії ППО-ПРО. Розгорнуті там зенітні полки, станції дальнього виявлення та низьковисотні радари дають Москві часовий запас у 15–20 хвилин на підготовку засобів до перехоплення. Швидкісна балістика з часом підльоту до трьох хвилин здатна зв'язати боєм дивізіони, змусити ворога витрачати дефіцитні важкі зенітні ракети та вивести з ладу критично важливі радіолокаційні пости.

«Це руйнує цілісність радіолокаційного поля й створює широкий "сліпий коридор", позбавляючи столичну систему можливості раннього попередження», — пояснив він, додавши, що саме через такий пролом далекобійні дрони-камікадзе та важкі крилаті ракети могли обходити зовнішні кільця оборони.

Підтвердити чи спростувати сам факт бойового застосування української балістики експерт не береться, оскільки це питання компетенції військового командування. Водночас відкрита інформація про випробування вітчизняних комплексів, на його думку, вказує на еволюцію Сил оборони до складних комбінованих операцій на території РФ. Російська армія поступово адаптується, ущільнює вогневі мішки та будує ешелоновану оборону з розрахунком на протидію далекобійним безпілотникам. У такій конфігурації балістична компонента ламає ворожі розрахунки: це засіб із мінімальним часом підльоту та високою кінетичною енергією, проти якого малоефективні мобільні вогневі групи й польовий РЕБ.

Окремо Храпчинський наголосив на військово-економічному вимірі удару. Московський НПЗ у Капотні, за його словами, покриває до половини потреб Москви та області в дизелі й автобензині, а також забезпечує авіагасом місцевий авіавузол. Виведення з ладу двох установок первинної переробки зупиняє виробничий цикл, адже без первинної фракції завод фактично не працює. Наслідком стає порушення паливного балансу та додаткове навантаження на залізницю, оскільки пальне доведеться везти з глибших регіонів, а швидко замінити унікальне підсанкційне обладнання неможливо.

Політичний і психологічний ефект, за оцінкою експерта, не менш відчутний: москвичі, які звикли сприймати війну як дистанційну телевізійну картинку, зіткнулися з вибухами та уламками ракет поблизу житла. Це руйнує уявлення про непробивне кільце столичної оборони.

Говорячи про подальшу перспективу, Храпчинський зауважив, що демонстрація реальної спроможності є єдиною мовою, яку сприймають у Кремлі, і що всі масовані комбіновані удари вглиб території РФ Україна здійснює власною зброєю, не отримавши від партнерів ані Tomahawk, ані Taurus. На його думку, коли російський істеблішмент усвідомить, що українська далекобійність методично діставатиметься до джерел його доходів, ціна продовження війни для нього стане неприпустимою — і саме тоді може з'явитися ґрунт для серйозних переговорів. Це формулювання варто сприймати як прогноз експерта, а не як підтверджений сценарій.

Нагадаємо: у ніч на 20 вересня Сили оборони уразили два об'єкти в Московському регіоні — НПЗ у Капотні та логістичний технопарк «Соф'їно». Результати удару визнала місцева влада: мер Москви Сергій Собянін назвав атаку наймасованішою по російській столиці та заявив, що лише в цьому районі ППО РФ нібито збила 450 БПЛА. Удар підтвердив президент Володимир Зеленський, зазначивши, що серед застосованих засобів ураження були ракети «Фламінго» та Pelican.

Читайте також