Дефіцит локомотивів і машиністів тисне на вантажну залізницю прифронтових регіонів

У другому кварталі 2026 року середньодобові обсяги навантаження на залізничному транспорті скоротилися на 4% від базового рівня. У Придніпровській філії «Укрзалізниці» падіння виявилося значно глибшим — 17%. Такі цифри наводить президент об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков у колонці для Центру транспортних стратегій.

За його оцінкою, йдеться не лише про логістичну проблему. Регулярне відвантаження продукції є умовою роботи заводів, шахт, елеваторів та інших підприємств у прифронтових регіонах, а отже — і збереження там економічної активності.

«Забезпечення перевізної спроможності – це не тільки про транспорт чи логістичні рішення. Це елемент державної політики утримання економічної та демографічної присутності України на територіях, які ми прагнемо зберегти», – зазначив Каленков.

Серед ключових причин кризи він називає нестачу локомотивних бригад. За даними УМП, у 2026 році щодня близько 30 поїздів не виходять у рейс саме через брак машиністів. Додатковий тиск створюють обстріли: за інформацією Міністерства розвитку громад та територій, яку наводить Каленков, від початку повномасштабного вторгнення Росія атакувала «Укрзалізницю» 6119 разів, з них понад 1500 атак — за 2026 рік. Унаслідок ударів пошкоджено 508 локомотивів.

Якщо динаміка збережеться, дефіцит локомотивів у вантажних перевезеннях у 2027 році може посилитися. Найгостріше проблема може проявитися тоді, коли промислове виробництво почне відновлюватися і попит на експортні перевезення зросте — тобто ресурс знадобиться саме в момент збільшення навантаження.

Для розв'язання проблеми Каленков пропонує створити «залізничний Рамштайн» — міжнародний механізм залучення фінансування, технічної допомоги та додаткових ресурсів від партнерів України. «Для того, щоб мати можливість нарощувати експорт завтра, проблему потрібно вирішувати вже сьогодні», – наголосив він.

Крім того, президент УМП закликає уряд розробити комплексний план із п'яти напрямів: забезпечення залізниці кадрами, відновлення локомотивної тяги, аудит і ремонт вагонного парку, посилення захисту інфраструктури та створення єдиної системи щоденного моніторингу пропускної спроможності. Така система, за його задумом, має відстежувати фактичну доступність локомотивів, бригад, вагонів, колій, станцій, прикордонних переходів і портів — щоб дефіцит ресурсів виявляли заздалегідь, а не тоді, коли залізниця вже не здатна перевезти потрібні обсяги вантажів.

Поки що публічних рішень щодо такого плану немає, тож ринок працює в умовах невизначеності: обсяги навантаження знижуються, парк тяги скорочується через пошкодження, а кадровий резерв не покриває щоденних потреб у бригадах. Якщо уряд не сформує окремої рамки для вантажної залізниці на час війни та відновлення, ризик подальшого падіння перевезень у прифронтових регіонах зберігатиметься.