Литва хоче виробляти дрони для України власними силами — Науседа

Про таку ініціативу глава литовської держави розповів журналістам у середу після засідання Державної ради оборони.

За словами Науседи, Литва щороку надає Україні допомогу обсягом понад 0,25 % ВВП — це більш ніж 230 млн євро. Частину цих коштів він пропонує використати саме для виробництва дронів для потреб України.

«Значну частину цієї суми ми могли б використати для виробництва дронів для потреб України», — заявив президент Литви.

За його словами, виробництво безпілотників у Литві спільно з українськими фахівцями дало б змогу використати їхні технологічні знання, а готову продукцію передавати Україні як допомогу.

«Виробляти їх тут, у Литві, разом з українцями, використовуючи їхнє ноу-хау, і передавати їм як допомогу. Це й робочі місця, й технологічні знання, й розвиток промисловості тут», — пояснив Науседа.

Окремо він наголосив на економічному ефекті такої моделі: зростання обсягів виробництва, ефект масштабу і зниження собівартості продукції мали б посилити позиції литовської оборонної промисловості на ринку.

«Це збільшило б обсяги, посилило б ефект масштабу, знизило б вартість продукції та зробило б нас більш конкурентоспроможними на цьому ринку», — сказав він.

Водночас президент Литви вказав на повільні темпи практичної співпраці з Україною у сфері виробництва дронів. За його словами, з президентом України Володимиром Зеленським уже підписано дві відповідні угоди, але реальне виробництво в Литві досі не вийшло на потрібні масштаби.

«Ми вже фактично підписали дві угоди з президентом України Володимиром Зеленським, і сьогодні, на жаль, я все ще змушений констатувати, що виробництво дронів у Литві не набирає обертів», — зазначив Науседа.

Він також визнав, що раніше схильний був пояснювати затримки особливостями ліцензування з українського боку та тривалими процедурами отримання дозволів, однак нині бачить проблеми і в самій Литві.

«Якщо тривалий час я вважав, що це пов’язано з певними особливостями ліцензування з української сторони та тривалим терміном, необхідним для отримання ліцензій, то сьогодні дедалі більше вважаю, що частка провини є й на нашому боці», — сказав глава держави.

За його оцінкою, для того щоб співпраця справді прискорилася, Литві потрібно забезпечити достатньо великі обсяги замовлень.

Ініціатива Науседи вписується у ширший контекст співпраці Києва з європейськими партнерами у сфері безпілотників. У липні ЄС та Україна погодили так званий Drone Deal — рамковий механізм, покликаний забезпечити узгоджену взаємодію для повної реалізації двосторонніх угод про дрони, які Київ підписав із низкою столиць країн ЄС. Згодом Володимир Зеленський повідомив, що Україна фіналізує таку угоду з Німеччиною, а перед тим відповідний документ було підписано з Норвегією.

Наскільки швидко литовська ініціатива перейде з декларацій у серійне виробництво, наразі невідомо: усе залежатиме від обсягів замовлень, узгодження ліцензійних процедур та готовності підприємств до масштабування. Якщо ці умови вдасться виконати, Литва може стати ще однією ланкою європейської виробничої мережі, орієнтованої на потреби України.