Мінськ і Вашингтон обміняли 25 звільнень на послаблення санкцій

16 вересня в Білорусі на свободу вийшли 25 осіб, яких правозахисні організації визнають політичними в'язнями. Звільнення стало результатом домовленостей між Мінськом і Вашингтоном, про які повідомив спеціальний посланник президента США з питань Білорусі Джон Коул. Напередодні він провів переговори з Олександром Лукашенком у Мінську.

За словами Коула, діалог із білоруською владою продовжиться, і найближчим часом США спробують досягти нових звільнень. Сам він назвав досягнуту домовленість проміжною.

Умови домовленості передбачають, що Вашингтон знімає санкції з виробника лакофарбової продукції "Лакокраска" та державного концерну "Беллесбумпром", який об'єднує підприємства лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська повідомила, що всі 25 звільнених безпечно доставили до Литви. Повний перелік оприлюднило незалежне видання "Наша Ніва". До нього увійшли, зокрема, журналіст і медіаменеджер Андрій Александров та його дружина Ірина Злобіна: Александров відбував 14-річний термін, Злобіну засудили до дев'яти років. Серед звільнених також колишня генеральна директорка порталу TUT.BY Людмила Чекіна, яка отримала 12 років позбавлення волі, директор інформаційної агенції BelaPAN Дмитро Новожилов, журналіст Кирило Позняк, політологиня Тетяна Кузіна та засновник культурної ініціативи Art Siadziba і магазину Symbal.by Павло Бєлоус.

Нинішня група суттєво поступається за чисельністю попередній: у березні після переговорів із Коулом білоруська влада випустила 250 людей, а США тоді послабили частину економічних санкцій. За даними правозахисного центру "Вясна", на початку цього тижня в білоруських в'язницях залишалися понад 900 політв'язнів.

Олександр Лукашенко заперечує наявність у країні політичних переслідувань і наполягає, що засуджені порушили закон.

Якщо порівнювати дві хвилі звільнень, нинішній крок виглядає радше точковим, ніж системним: кількість випущених людей у рази менша, а санкційні послаблення обмежуються двома підприємствами. Це дає підстави говорити про поетапний характер домовленостей, у яких кожне звільнення обмінюється на конкретні економічні поступки. Водночас загальна кількість ув'язнених залишається високою, тож навіть кілька нових етапів навряд чи швидко змінять картину. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам підтримувати переговорний формат і чи супроводжуватимуться нові звільнення черговими санкційними винятками.