Металургія України під загрозою простою через блокування морського експорту

Морська логістика, яка забезпечувала близько половини експорту української сталі, 95% поставок чавуну та 50% відвантажень залізної руди, фактично зупинена. Це створює критичні ризики для галузі, і без ухвалення термінових рішень частина підприємств може зупинити виробництво, зазначають аналітики.

За оцінками GMK Center, прямі втрати металургії від скорочення експорту становлять $150–200 млн на місяць. Головний аналітик центру Андрій Тарасенко наголошує, що поточна ситуація складніша, ніж у 2022 році, оскільки альтернативні ринки та маршрути постачання також звужені.

Часткову компенсацію втрати морської логістики у 2022 році забезпечило відкриття ринку Європейського союзу. Однак тепер українські виробники стикаються з новими імпортними квотами, які можуть скоротити постачання сталі до ЄС на 60% порівняно з минулим роком.

Блокування портів ускладнює й імпорт сировини. Після втрати Покровської вугільної групи підприємства залежать від постачання вугілля зі США та Австралії. Перевезення через європейські порти та залізницю може бути удвічі дорожчим, що підвищить кінцеву вартість української продукції.

Додатковий тиск на галузь створюють падіння цін на руду, подорожчання імпорту сировини, вуглецеве мито CBAM, зростання залізничних тарифів та вартості передачі електроенергії. У гірничорудному секторі очікується скорочення виробництва.

Інтенсивність атак на портову інфраструктуру та торговельні судна зросла в липні 2026 року. Одеська область залишається ключовим логістичним вузлом із розвиненою портовою інфраструктурою, розташованим поблизу кордонів із Румунією та Молдовою.

Аналітики закликають до термінового розблокування морського експорту, перегляду торговельних обмежень ЄС та зниження внутрішнього тарифного навантаження. Без цих заходів наслідки для підприємств можуть стати незворотними.