Паливна криза в РФ: понад 30% потужностей НПЗ виведено з ладу

Українські удари безпілотниками завдали значної шкоди російській нафтопереробній галузі. За даними аналізу супутникових знімків, схем розташування НПЗ, фото та даних теплового інфрачервоного випромінювання, було виведено з ладу понад 30% фактичних потужностей та 45% номінальних. Це спричинило найбільшу паливну кризу в Росії з часів розпаду СРСР.

Ремонти на деяких великих заводах тривають повільно, а пошкодження не усуваються впродовж тижнів або місяців. Супутникові знімки НПЗ у Москві зафіксували понівечену кришку великого резервуара для зберігання нафти, яка досі лежить на місці падіння. Пошкодження також видно на трьох менших резервуарах, насосній станції та трубах. Сліди атак досі помітні на десятьох найбільших НПЗ країни, зокрема в Омську, Москві та Туапсе.

Україна цілеспрямовано атакує ті частини заводів, які найважче піддаються ремонту — наприклад, обладнання для видалення солі та води з сирої нафти перед переробкою. Нещодавно така установка була пошкоджена в Омську. За даними аналізу нічного світлового випромінювання біля 29 великих НПЗ, після першого удару освітлення знижувалося на 30% у радіусі одного кілометра від заводів і на 18% у радіусі п'яти кілометрів. На уражених у 2025 році заводах таке зниження фіксували впродовж 13 місяців.

Повністю відновили роботу після атак лише вісім заводів. Ще 11 працюють частково, а сім продовжують простоювати. Експерти зазначають, що Україна змінила тактику ударів по російській нафтопереробці — замість масштабних атак Київ перейшов на точкові удари по критично важливих компонентах. Це виводить заводи з ладу на довший час і збільшує вартість кожного удару для Москви.

Від початку 2026 року Україна в 11 разів збільшила удари по російських НПЗ. Це вже призвело до масштабної паливної кризи в Росії, і, за прогнозами, ситуація може погіршитися, якщо темпи ремонтів не прискоряться.