Атаки на логістику: як удари РФ по складах вплинуть на ціни та наявність товарів

У ніч на 5 серпня Росія завдала серії ударів по цивільних логістичних об'єктах України. Серед постраждалих — найбільший склад Rozetka у Броварах, який щодня обробляв 100 тисяч замовлень і не підлягає відновленню, а також логістичний центр Novus. Загинули шестеро працівників «Сільпо» та троє співробітників «Нової Пошти». Уряд терміново збирає представників бізнесу для оцінки наслідків.

За останній місяць атак зазнали щонайменше 14 великих компаній: «Епіцентр», LIQUI MOLY, «Ласунка», Millennium, «Нова Пошта», Fozzy Group, «Сільпо», Philip Morris, видавництва «Ранок» та «КнигоЛенд», INTERTOP, Puma, «Біосфера» та інші. Руйнування торкнулися не лише складів, а й виробництв: зокрема, внаслідок удару по харківському видавництву «Ранок» згоріли мільйони примірників книжок, включно з тиражами шкільних підручників.

Гендиректор видавництва Віктор Круглов повідомив, що близько 75% шкіл отримають підручники вчасно, а 20–25% тиражів затримається до жовтня. Для забезпечення навчального процесу будуть надані цифрові копії.

Більшість компаній запевняють, що критичного дефіциту не буде. Novus перебудовує логістику та не очікує браку продуктів першої необхідності. Засновник «Біосфери» Андрій Здесенко зазначив, що на складах філій і партнерів є тритижневий запас товару, тому дефіцит можливий лише за окремими специфічними позиціями. Rozetka продовжує роботу: магазини відкриті, замовлення приймають і обробляють.

Водночас Puma Ukraine попередила про можливий дефіцит окремих товарів, а Toyota — про затримки з постачанням. «Епіцентр» переносить виробництво керамічної плитки на два закордонні підприємства, щоб уникнути браку продукції. LIQUI MOLY зазначає, що про тотальний дефіцит говорити зарано, хоча ситуацію ускладнюють проблеми з сировиною через блокаду Ормузької протоки.

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук підкреслює: руйнування кількох об'єктів не означає падіння всього ринку. Найімовірніше, відбудеться перерозподіл потоків між складами, зросте навантаження на інші логістичні центри, можливе тимчасове уповільнення окремих операцій.

Щодо цін, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова прогнозує не різке підвищення, а поступове накопичення додаткових витрат. Компанії змушені створювати резервні складські потужності, дублювати запаси, змінювати маршрути та інвестувати в укриття, автономне живлення й охорону. Це формує додаткову собівартість, і якщо удари триватимуть, частина витрат буде закладена в тарифи на доставку або кінцеву вартість товарів.

Держпрограма компенсації воєнних ризиків, що діє з 2026 року, передбачає відшкодування до 30 мільйонів гривень за знищене майно та до 3 мільйонів на рік за страхові премії. Однак для великих компаній ці ліміти не відповідають реальному масштабу втрат і не покривають виробниче обладнання.

Радник президента Сергій Бескрестнов попереджає: ворог здатен підтримувати темп близько 100 балістичних ракет на місяць. Він радить бізнесу не концентрувати автопарки й запаси в одному місці, шукати невеликі приміщення та суборенду, частково зберігати товари в магазинах. Глазкова додає, що перенесення складів за кордон не є універсальним рішенням через додаткові митні процедури та дорожчу доставку. Деякі компанії вже інвестують у приватні системи ППО, але вони ефективні лише проти дронів, тоді як для перехоплення балістики потрібні системи державного рівня.