Українська металургія втратила 90% потужностей: що це означає для економіки

Ракетні удари по трьох найбільших металургійних заводах вивели з ладу близько 90% виробництва сталі в Україні. Галузь, яка була однією з опор експорту, тепер фактично позбулася основних потужностей.
У вересні російські війська завдали балістичних ударів по металургійних об'єктах у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Два з атакованих підприємств належать Metinvest, ще одне — ArcelorMittal. За оцінками самих компаній, до атак ці заводи забезпечували близько 90% загального виробництва сталі в країні.
Удари були націлені насамперед на доменні печі — ключовий елемент металургійного циклу. Як зазначив керівник офісу генерального директора Metinvest Олександр Водовіз, російські військові добре розуміли особливості роботи підприємств і цілеспрямовано обирали критичні об'єкти. Саме такий характер атак, за його словами, дозволив завдати максимальної шкоди.
Наслідки для ринку праці теж відчутні: на трьох підприємствах загалом працюють близько 15 тисяч людей, і наразі вони залишилися без роботи. Внаслідок обстрілів загинули 17 працівників заводів.
Причини саме такого вибору цілей лежать у площині економічної вразливості. Металургія була не лише виробничою, а й фіскальною опорою: зупинка заводів означає скорочення податкових надходжень. За словами прем'єр-міністра України Сергія Корецького, через наслідки російських атак бюджет країни може недоотримати близько 1,5 млрд доларів.
Це додатковий тиск на державні фінанси, які й без того перебувають у складному становищі. За оцінкою Корецького, цього року дефіцит державного бюджету може сягнути приблизно 27 млрд доларів.
Окремий чинник — логістика. Російські війська щодня атакують об'єкти Укрзалізниці, знищуючи за місяць до 40 локомотивів. Це ускладнює не лише постачання сировини, а й вивезення готової продукції.
Керівництво компаній поки не називає точних строків відновлення роботи заводів. Терміни залежатимуть від масштабів пошкоджень і можливості провести ремонт: за оцінками, це може зайняти від кількох днів або тижнів до місяців чи навіть років.
Обережно оцінюючи перспективи, можна сказати, що швидке повернення галузі до довоєнних обсягів виглядає малоймовірним. Навіть часткове відновлення вимагатиме не лише ремонту обладнання, а й стабільної безпекової ситуації та роботи логістичних ланцюгів. Поки ці умови не виконуються, українська металургія залишатиметься у стані глибокої кризи, а її внесок у бюджет і зайнятість — суттєво обмеженим.
Читайте також
Ще в розділі «Бюджет»
- Удар по заводу Cersanit на Житомирщині: що це означає для ринку кераміки
- Масований удар по логістиці: склади Rozetka, Нової пошти та Епіцентру знищено
- У Пентагоні закликають готуватися до тривалого конфлікту з РФ
- Ракетний арсенал США: чому виробництво не встигає за витратами
- Казахстанський НПЗ перероблятиме російську нафту: 70% продукції піде в РФ





