Фармринок: як втрата заводу в Макіївці призвела до спору через 11 років

Корпоративний спір між ТОВ «НІКО» та ТОВ «ФАРМАСЕЛ» став помітною подією на фармацевтичному ринку України. Його витоки сягають 2014 року, коли після початку війни на Донбасі компанії втратили контроль над заводом у Макіївці та аптечною мережею. За даними менеджменту «ФАРМАСЕЛ», менш ніж за рік обсяги продажу скоротилися приблизно вп'ятеро, а вивезти основне обладнання й документацію не вдалося. Частину технологічних матеріалів довелося знищити, щоб ними не скористалися окупаційні структури.

Відновлення бізнесу відбувалося на нових майданчиках, зокрема на контрактному виробництві в Європі. Перенесення одного препарату на європейський майданчик коштувало орієнтовно 50–90 тис. євро, тому з понад 50 зареєстрованих лікарських засобів повернути у виробництво вдалося близько 10. Паралельно компанія розвивала дистрибуцію препаратів інших виробників, щоб зберегти клієнтську базу та фінансувати роботу.

У 2017 році міноритарні учасники вийшли з «НІКО» і продовжили роботу у «ФАРМАСЕЛ», куди перейшов фактично весь штат, що відновлював бізнес у Києві. Мажоритарний учасник, за даними «ФАРМАСЕЛ», не надав додаткового фінансування та повідомив, що більше не планує інвестувати в Україні. При цьому корпоративне розходження не припинило господарських відносин: «НІКО» залишився контракт із грецьким майданчиком DEMO, а «ФАРМАСЕЛ» забезпечував просування, продаж, дистрибуцію та регуляторну роботу.

Питання виникли після того, як «ФАРМАСЕЛ» запустив власний завод в Україні під час повномасштабної війни. У 2025 році компанія задекларувала зростання чистого доходу на 18,7% — до 373,6 млн грн, а чистий прибуток зріс із 302 тис. грн до 9,5 млн грн. Обсяг державних закупівель у 2025 році збільшився на 41,3%, до 35,8 млн грн. Ці показники, за даними компанії, не свідчать про згортання діяльності.

Натомість у липні 2026 року суд за заявою арбітражної керуючої «НІКО» наклав арешт на майже 59 млн грн на рахунках «ФАРМАСЕЛ» як забезпечення майбутніх позовів. У компанії наголошують, що це тимчасовий захід, а не рішення по суті, і що він сам по собі створює загрозу операційному циклу. «ФАРМАСЕЛ» подав клопотання про скасування арешту 4 серпня 2026 року, проте станом на 26 серпня воно не було розглянуте.

Спірні питання стосуються переоформлення торговельних марок у 2015 році, зміни заявника за реєстраційними посвідченнями у 2017–2024 роках, а також маркетингових договорів та договору безповоротної фінансової допомоги. Представники «ФАРМАСЕЛ» називають переоформлення марок захисним антикризовим рішенням, адже існував ризик, що окупаційні структури спробують переоформити права на окупованій території. Вони також зазначають, що всі зміни відображалися у відкритих державних реєстрах і не викликали заперечень протягом майже дев'яти років.

Експерти ринку звертають увагу на те, що реєстраційне посвідчення на лікарський засіб має практичну цінність лише за наявності виробничого майданчика, кваліфікованого персоналу та фінансування. Старе досьє у не-eCTD-форматі описує виробництво на конкретному обладнанні в Макіївці, і для відтворення технології потрібні промислові випробування та реальні серії, а не архівні матеріали. З 15 назв препаратів, що були в портфелі «НІКО», нині «ФАРМАСЕЛ» використовує лише 5, решта 10 не комерціалізовані.

Ситуація викликає занепокоєння учасників ринку через можливий вплив на постачання лікарських засобів. «ФАРМАСЕЛ» має статус критично важливого підприємства, ліцензії на виробництво, оптову торгівлю та імпорт, у держреєстрі — близько 40 препаратів компанії. Блокування обігових коштів може призвести до зупинки виробництва, що особливо чутливо під час війни. Остаточну правову оцінку спірним операціям мають надати суд та правоохоронні органи, але вже зараз зрозуміло: цей кейс стане прецедентом для фармацевтичного ринку щодо захисту бізнесу, який продовжує працювати в умовах воєнних ризиків.