Конфіскація майна РФ принесла Україні понад 5,6 млрд грн — Наталуха

Фонд державного майна України суттєво розширив портфель конфіскованих активів росії: якщо на старті процесу йшлося про близько 20 об'єктів, то нині їхня кількість зросла майже в 70 разів. До переліку потрапили як дрібні речі на кшталт антикварної зброї чи автівок, зокрема Toyota Camry Олега Дерипаски, так і елітна нерухомість, сировина та діючі підприємства.

Водночас значна частина активів є неліквідною через розташування на тимчасово окупованих територіях або знищення колишніми власниками. Попри це, виручка від продажу підсанкційного майна перевищила 5,6 млрд грн. Усі ці кошти акумулюються у спеціальному фонді ліквідації наслідків збройної агресії та витрачаються виключно на відновлення житла й компенсації постраждалим.

Аукціони пропонують лоти під будь-який бюджет — від гаража у Черкаській області зі стартовою ціною 300 грн до знакових об'єктів. Зокрема, квартиру російського пропагандиста Артемія Лебедєва придбала українська defense-tech компанія «Генерал Черешня», яка планує створити там музей пропаганди.

Окрему увагу ФДМУ приділяє стратегічним підприємствам, що працювали на військово-промисловий комплекс росії. Серед них — Демурінський ГЗК, який видобував рідкоземельні мінерали для виробництва титанової губки, що використовується у виготовленні обшивки винищувачів і ракет, Миколаївський глиноземний завод, підконтрольний Дерипасці, а також «Мотордеталь-Конотоп» і Глухівський кар'єр кварцитів. Перевірку потенційних покупців на зв'язки з кремлем здійснює Служба безпеки України.

Одним із найприбутковіших об'єктів у державному портфелі залишається київський ТРЦ Ocean Plaza, який щороку генерує понад 1 млрд грн прибутку. Однак продаж ускладнюється юридичними обтяженнями, створеними колишніми власниками — братами Ротенбергами. Державі належить 66% у ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь», ще 33% — у приватного міноритарія. На компанії висить борг близько 7 млрд грн, що перевищує вартість комплексу. Крім того, за рішенням ВАКС стягнуто кредит, за яким щомісяця нараховуються відсотки, однак ФДМУ не має права їх нараховувати, що створює ризик звинувачень у завданні збитків бюджету. Стартова ціна формується за балансовою вартістю — понад 11 млрд грн — і затверджується Кабміном. ФДМУ планує оголосити аукціон до кінця року, орієнтовно в грудні.

Утримання непрацюючих держоб'єктів коштує бюджету від сотень мільйонів до мільярда гривень щорічно. Наприклад, Одеський припортовий завод, який пережив п'ять-шість невдалих аукціонів, щомісяця потребує понад 60 млн грн на зарплати, комунальні послуги та консервацію обладнання. Втім, зараз до нього зріс інтерес іноземних інвесторів через блокування Ормузької протоки війною в Ірані, через яку проходило 30% світового експорту аміаку. Це створило дефіцит сировини на ринку. Комбінат має лінії з виробництва аміаку й карбаміду та найглибоководніші причальні стінки в Чорному морі. Стартова ціна — від $100 млн. Зацікавленість висловили інвестори зі США, Туреччини, країн Перської затоки, Африки, Індії та один український бізнес. Європейські компанії поки утримуються через воєнні ризики.

Для об'єктів великої приватизації Кабмін затверджує умови: збереження профілю діяльності, робочих місць, сплату податків та обов'язкові інвестиції. Для ОПЗ вони становлять щонайменше 500 млн грн протягом п'яти років. Контроль за виконанням угод веде департамент постприватизаційного контролю ФДМУ, а в разі порушень приватизацію можуть скасувати через суд. Спроби росії оскаржити конфіскацію не лякають інвесторів, оскільки Україна спирається на рішення ООН про визнання росії державою-агресором. Прикладом успішної реприватизації став завод «Аерок», який після вилучення придбала група BGV, а згодом перепродала ірландському холдингу CRH.

Паралельно ФДМУ шукає пусті державні склади й виробничі приміщення, які керівники підприємств приховували, і формує переліки для Уряду та РНБО, щоб передати їх в оренду великим ритейлерам і логістичним компаніям, зокрема Rozetka, «Епіцентру» чи «Новій пошті».

На думку Наталухи, держава не може ефективно управляти портфелем із 2000 підприємств — від аміаку до пекарень. Тому на найближчі п'ять років передбачено створення Суверенного фонду з кількох сотень стратегічних підприємств під професійним управлінням, продаж міноритарних пакетів акцій (до 49%) на міжнародних біржах при збереженні 51% у держави та повну приватизацію непрофільних об'єктів. Такий підхід, за переконанням очільника ФДМУ, дозволить перетворити колишні важелі впливу ворога на фінансову основу для відбудови країни.