«Метінвест»: запас міцності вичерпано, металургія потребує держпідтримки

За словами топменеджера, ресурс, накопичений у довоєнні роки, вичерпано, і тепер галузь не може розраховувати виключно на власні сили. «У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо», – наводить його слова пресслужба групи.

Сировинний блок «Метінвесту» працює не на повну потужність. З українських гірничодобувних активів діють лише Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати, і то приблизно на половину своїх можливостей. Південний ГЗК зупинений через труднощі з морським експортом, а Інгулецький ГЗК законсервували – причина в дорогій електроенергії.

Окремий больовий напрям – металургійні майданчики, які постраждали від російських атак у серпні та вересні. «Запоріжсталь» і «Каметсталь» зараз відновлюють. За даними Мироненка, внаслідок обстрілів загинули 13 працівників, понад 40 дістали поранень. Коли виробництво вдасться повернути на повну потужність, поки невідомо.

Серед причин кризи операційний директор називає і блокування портів. Без повноцінного морського експорту навіть відбудовані підприємства не зможуть завантажити потужності. Щомісячні відвантаження залізорудної продукції через порти впали приблизно на 1,5 млн тонн.

Втрата власної сировинної бази змушує групу щомісяця закуповувати близько 250 тис. тонн коксівного вугілля за кордоном. Перенаправлення постачань через Польщу та румунську Констанцу збільшило логістичні видатки на 50–60%.

Через проблеми з морем основним доступним зовнішнім ринком фактично став Євросоюз. Але квоти ЄС дозволяють експортувати лише приблизно половину торішнього обсягу, а додатковий тиск створює європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM.

За оцінкою Мироненка, за рік собівартість виробництва «Метінвесту» зросла приблизно на 30% – передусім через подорожчання логістики та електроенергії. На цьому тлі компанія готує скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного.

Топменеджер закликає державу створити механізми фінансування відбудови промислових підприємств після ударів. «Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія – це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки», – зауважив він.

За інформацією групи, у 2022–2025 роках «Метінвест» вклав у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку повномасштабної війни група також спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, зокрема 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий фронт».

Якщо ситуація з портами, вартістю електроенергії та доступом до європейського ринку не зміниться, галузь, імовірно, й надалі працюватиме з неповним завантаженням, а відновлення виробництва залежатиме від появи нових механізмів підтримки. Наскільки швидко такі рішення можуть з'явитися, наразі невідомо.