Удари по НПЗ змінили баланс: російська нафтопереробка втрачає стійкість

Російська нафтопереробна галузь, яка до війни вважалася однією з найпотужніших у світі, стикається з безпрецедентним тиском. Якщо навесні ще зберігалася певна ілюзія міцності, то літні кампанії ударів змінили ситуацію якісно: серійні ураження заводів перетворилися на системне обмеження для всього сектору.

За даними аналітиків, до 2026 року Росія мала значний запас міцності завдяки надлишковим потужностям. Однак зараз цей резерв вичерпано. Якщо у довоєнний період країна переробляла близько 5,5–5,7 млн барелів нафти на добу, то станом на кінець серпня 2026 року цей показник скоротився приблизно до 3,8–4 млн барелів. Фактично функціонує лише близько трьох п'ятих номінального потенціалу первинної переробки.

Найбільш чутливим виявився бензиновий ринок. На початку липня випуск бензину впав до рівня, який покривав лише близько 65% середнього сезонного споживання. Це змусило російську владу запровадити заборону на експорт і розпочати закупівлі пального за кордоном, що додатково тисне на валютні резерви.

Дизельне паливо, яке традиційно було головним експортним буфером РФ, також демонструє стрімке падіння. У липні морський експорт дизпалива та газойлю обвалився приблизно на 60%. Ринок перебуває у стані крихкої рівноваги. Попереду осінь — сезон збирання врожаю, підвищеного військового споживання та переходу на зимові сорти пального, яких критично не вистачає через пошкодження вторинних установок.

Росія намагається замістити втрати: Білорусь постачає рекордні обсяги, тривають закупівлі з Азії. Проте імпорт здатен закрити лише окремі локальні розриви. Він не може повністю замінити втрати великої національної нафтопереробки через високу вартість та логістичні складнощі.

Для російської економіки це означає прискорення інфляції в усіх сферах — від вартості продуктів харчування до вантажних перевезень, видобувної промисловості та будівництва. Влада змушена витрачати бюджетні кошти на стримування цінової динаміки, одночасно втрачаючи доходи від експорту нафтопродуктів.

Поточний тиск створює для РФ сценарій керованого виснаження. Однак якщо ефективна переробка впаде до рівня 2–2,5 млн барелів на добу, Росію чекатиме екстремальна каскадна дезорганізація. Це може призвести до масштабного нормування, різкого скорочення цивільного споживання, перебоїв у логістиці та глибокої рецесії з непередбачуваними соціально-економічними та політичними наслідками.